Який гібрид кукурудзи вибрати для посіву зі змінною нормою?

Чи всі гібриди кукурудзи реагують на зміну норму висіву однаково добре? У минулому році разом з українським агропромхолдингом Астарта-Київ ми в OneSoil вирішили перевірити це на практиці та провели польовий експеримент. Для досвіду вибрали п'ять гібридів: КВС 4484, КВС 381, МАС 24.Ц, ДКС 3730, ГРАН 6. Як пройшов експеримент та яка стратегія посіву виявилася найбільш успішною для кожного гібрида, я розповім в даному матеріалі.

Астарта-Київ - великий агропромисловий холдинг в Україні. Земельний банк - близько 230 тис. га. Холдинг займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, переробкою сої, молочним тваринництвом.

Астарта-Київ співпрацює з компанією AgriChain, яка розробляє інформаційний портал для управління агробізнесом. З його допомогою в холдингу стежать за процесами виробництва, земельним банком та посівами. Також в AgriChain постійно вивчають і тестують технології та обладнання, які можуть підвищити ефективність агрокомпаній. Перевірені польовими дослідами технології AgriChain рекомендує використовувати своїм клієнтам і інтегрують в свої ІТ-інструменти. Експерименти з «Астартою» ми почали завдяки ініціативі AgriChain.

Перший з них пройшов в Полтавській та Вінницькій областях. Грунти в цих регіонах переважно такі: чорноземи опідзолені, чорноземи типові малогумусні і сірі лісові.

Як проходив експеримент

Насамперед я вивчив зони продуктивності на полях холдингу в обох регіонах. Робив це в веб-додатку OneSoil. Відбувалося це так: я вибирав цікаве для мене поле на карті, відкривав вкладку «Посів», заповнював сівозміну. Кілька наступних хвилин додаток аналізував вибране поле і будував для нього зони продуктивності.




Потім важливо було оцінити стабільність зон продуктивності на всіх полях. Для цього я порівнював карти вегетації за останні 3-4 роки в ключові фази розвитку рослин. Під ключовими фенологічними фазами я маю на увазі ті стадії, коли дані вегетації і фактична врожайність максимально пов'язані. Якщо малюнок з року в рік приблизно збігався, зони продуктивності на поле можна вважати стабільними, якщо сильно відрізнявся - немає. Для експерименту я відбирав поля зі стабільними зонами продуктивності. Чому саме так, розповім трохи нижче.




Як тільки поля для досвіду були обрані, можна було переходити до карт-завдань. Норми для тестування були такими: 65 тис, 77 тис і 90 тис насіння на га. Для всіх полів їх вибирали агрономи «Астарти-Київ». Моя задача була в тому, щоб розподілити ці норми по зонам продуктивності так, щоб на кожну зону доводилося по три норми висіву. Саме за таким принципом будувалися карти посіву.




Наступний етап - аналіз карт врожайності після збирання. Для цього в кожній зоні продуктивності я виділяв однорідні зони. Це невеликі ділянки, площею до 0,4 га, приблизно з однаковими нормою висіву і врожайністю в кожній точці. З досвіду така зона включає два проходи комбайна. Для кожної однорідної зони я розраховував середнє значення врожайності і потім по ним оцінював тенденцію до збільшення або до зниження врожайності.

Що важливо було врахувати в польовому досліді

Зони продуктивності на полях експерименту повинні бути стабільні. Якщо з року в рік зони продуктивності розташовуються на полі однаково, значить, продуктивність поля не залежить від особливостей культури і кліматичних умов. При такому підході кліматичні чинники не вплинуть на результати експерименту і ви зможете оцінити саме роль гібрида в збільшенні або зниженні врожайності.

Важливо відкалібрувати комбайни і використовувати системи моніторингу врожайності. Інакше відстежити вплив норми висіву на результат посіву не вийде. Або ви отримаєте недостовірні значення врожайності, покладатися на які не можна.

Як гібриди відреагували на зміну норму

КВС 4484. У всіх зонах продуктивності врожайність зросла при зниженні норми висіву до 65 тис насіння на га. В майбутньому норму висіву для цього гібрида можна сміливо знижувати.

КВС 381. У зонах низької і середньої продуктивності врожайність також зросла зі зменшенням норми висіву. У зонах високої продуктивності - зі збільшенням до 90 тис насіння. Виходить, стратегія посіву цього гібрида буде залежати від зони продуктивності.

MAC 24.Ц. У зонах середньої продуктивності норма висіву практично не вплинула на врожайність. У зонах низької продуктивності приріст врожайності дала знижена норма. У зонах високої продуктивності врожайність зросла зі збільшенням норми висіву.

ДКС 3730. У зонах середньої і низької продуктивності врожайність зросла зі зменшенням норми висіву. В зонах високої продуктивності навпаки: при нормі висіву 65 тис насіння на га врожайність знизилася. При нормах 77 і 90 тис. Різниці в урожайності не було. Виходить, в зоні високої продуктивності для цього гібрида можна було використовувати середню норму.

ГРАН 6. У зонах високої продуктивності врожайність зросла зі збільшенням норми висіву до 90 тис насіння на га. У зонах з середньою продуктивністю найкраще спрацювала середня норма висіву. В зонах низької продуктивності норма висіву на врожайність не вплинуло.

Підсумки експерименту та рекомендації

На своєму досвіді я підтвердив, що технологія диференційованого посіву кукурудзи працює і може збільшити рентабельність виробництва. Але різні гібриди по-різному реагують на диференційний посів. Це я спостерігав як в цьому конкретному досвіді, так і в інших агрохолдинги України та фермерських господарствах по всьому світу.

Якщо ви плануєте робити ставку на зростання рентабельності за рахунок диференційованого посіву кукурудзи, важливо протестувати різні гібриди і вибрати той з них, який саме на вашому полі і в ваших кліматичних умовах дасть більший приріст врожайності. Результати цього експерименту підходять тільки «Астарті-Київ» і тільки на тих полях, де ставилося експеримент.

У своїх польових дослідах важливо ретельно аналізувати зони продуктивності на поле, тестувати різні стратегії розподілу насіння по зонам та збирати врожай комбайном з моніторингом врожайності.

Автор: Всеволод Генин,
спеціаліст по ГІС і агрохімії. Розробляє інструменти для точного землеробства з 2013 року. Співзасновник OneSoil.
Джерело та фото: blog.onesoil.ai