10 порад для успішного вирощування вівса

количество просмотров220   14-07-2020, 09:58
Овес може бути непоганою альтернативою листковим культурам і хорошим попередником пшениці. Однак у сприятливих із кліматичної точки зору районах вирощування вівса в останні роки помітно скоротилося.

10 порад вівса

На сьогодні також переважає вирощування не кормового, а харчового вівса для подальшої його переробки у вівсяні пластівці та дитяче харчування. У цій статті ми розглянемо основні правила успішного вирощування вівса, завдяки яким можна досягти більш високих показників врожайності культури.

1. СІВОЗМІНА: МІНІМАЛЬНА ПАУЗА У ВИРОЩУВАННІ – НЕ МЕНШЕ П’ЯТИ РОКІВ

Овес спричиняє оздоровчий вплив, проте схильний до зараження цистоутворюючою нематодою. Популяції нематод можуть уражувати й інші зернові культури. Витримування п’ятирічної паузи між висіванням вівса дає можливість істотно зменшити ризик.

2. ВИБІР МІСЦЯ: УНИКАЙТЕ РАЙОНІВ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД НЕСТАЧІ ВОЛОГИ

Овес потребує великої кількості води. Після появи сходів овес особливо негативно реагує на брак вологи і спеку. Температура вище ніж 30°С впродовж кількох днів суттєво знижує його врожайність. Тому не слід вирощувати цю культуру в посушливих районах, а також там, де початок літа характеризується високими температурами.

3. БУР’ЯНИ: НЕ ВАРТО ВИРОЩУВАТИ ОВЕС У МІСЦЯХ, ДЕ РОСТЕ АМАРАНТ

З більшістю різновидів бур’янів вдається впоратись досить легко. Однак у місцях, де росте амарант (щириця), сіяти овес не рекомендується. Існує дуже обмежена кількість препаратів для боротьби з цим бур’яном (із групи сульфонілсечовин). Однак через розвиток стійкості, особливо на глинистих ґрунтах, їх використання при вирощуванні вівса слід уникати. З одного боку, результат часто виявляється незадовільним (розвивається стійкість), з іншого – може спостерігатися негативний вплив на кореневу систему вівса, яка в такій місцевості розвивається слабо. Рекомендується повністю знищити амарант, перш ніж сіяти овес.

4. ЧАС ПОСІВУ: ПІЗНІЙ ОВЕС – НИЖЧА ЯКІСТЬ

Чим раніше висіяли овес, тим стабільнішою буде його врожайність і якість. Чим пізніше його висіяли, тим нижчий показник натури зерна. Перше ж весняне тепло слід використовувати для сівби вівса, навіть якщо це лютий, оскільки в цей період, як правило, складаються найкращі умови. Головне при цьому – не ущільнити ґрунт. Тиск у шинах має бути мінімальним (0,5–0,8 бара). Висівати овес можна навіть при поверхневому замерзанні ґрунту, якщо по ньому може проїхати техніка.

5. ГУСТОТА ВИСІВУ: СПІВВІДНОШЕННЯ ВИСОКОЇ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКТУ ГАРАНТУЄ ОПТИМАЛЬНА ГУСТОТА ВИСІВУ

Як правило, врожайність вівса визначає головний пагін. Якщо сходи розташовані надто близько, кількість непродуктивних бічних пагонів зростає. Головний пагін недоотримує живлення, відтак його врожайність різко знижується.

Одногриві сорти дають хороші врожаї при ранньому висіві або інтенсивному розвитку в початковій фазі. При пізньому висіві або холодної весни їх врожайність часто знижується, особливо в районах, розташованих на височині.

У разі пізнього висіву кращі врожаї забезпечують волотисті сорти. Наш досвід також показує, що при вирощуванні вівса на височинах більш доцільним буде глибокий, а не мілкий посів.

6. УДОБРЕННЯ: НЕ ВАРТО НЕХТУВАТИ ОСНОВНИМИ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ

Порівняно з ярим ячменем овес має набагато більше розвинену кореневу систему і може добувати поживні речовини навіть у бідних ґрунтах. У зв’язку з більш коротким порівняно з озимими культурами вегетаційним періодом та інтенсивнішим ростом ярий овес відчуває короткочасну підвищену потребу в основних поживних речовинах. У проведених нами дослідах овес позитивно реагував на внесення фосфору, калію та магнію при відповідній потребі. При цьому внесення добрив перед сівбою під коріння показало особливо хороші результати, як і внесення мікроелементів. Це, насамперед, марганець, але в деяких місцях довелося додати бор (максимум 50 г чистого бору шляхом позакореневого підживлення).

У дослідах, проведених у нашому регіоні, ми порівняли ефект від протруювання насіння і позакореневого підживлення, і в підсумку оптимальною виявилася комбінація цих двох методів. В середньому за останніх 3 роки ми домоглися збільшення врожаю на 7,2 ц при додаткових витратах 10 євро. Позакореневе підживлення мікроелементами проводиться тільки після проведення аналізу листя та визначення потреби.

7. АЗОТ: БРАК АЗОТУ ПОЗНАЧИТЬСЯ НА ВРОЖАЙНОСТІ

Як нестача, так і надлишок азоту погано впливає на овес. Коли азоту бракує, спостерігається істотне зниження врожайності, особливо якщо надходження поживних речовин із ґрунту відбувається не так, як планувалося. Якщо в фазі виходу рослини в трубку вона не отримає 20–30 кг/га азоту, це призведе до зменшення врожаю на 10–15 ц/га. При зайвому внесенні азотного добрива також можна домогтися негативного результату: затягується дозрівання колоса, гальмується відкладання продуктів асиміляції в зерні (багато соломи, мало зерна).

Овес дуже чутливий до кількості поживних речовин. Найпростіший спосіб визначення оптимальної кількості азоту – на невеликій ділянці поля вносять на 30% менше азотного добрива, ніж зазвичай. Якщо овес посвітлішав занадто рано, це означає, що добрива недостатньо.

У цьому випадку слід внести додатково 30–40 кг/га азоту не пізніше ніж у 31–32 фази розвитку рослин.

Увага: Надто пізнє внесення додаткових добрив підвищує ризик формування непродуктивних пагонів. Якщо овес на дослідній ділянці посвітлішав пізніше, ніж зазвичай, це означає, що у добриві не було необхідності.

8. РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ: ВИЛЯГАННЯ НЕПРИПУСТИМЕ

Застосування регуляторів росту при вирощуванні вівса – складна тема.

Для господарств, які працюють за договорами, як правило, застосування ССС (хлорхолінхлорид) неприпустиме. Препарат Moddus застосовується за погодженням із замовником. Надто велика доза препарату Moddus у фазі виходу рослини в трубку негативно позначається на формуванні зерна та показнику натури зерна. З іншого боку, для отримання якісного продукту необхідно уникати вилягання. До цього призводить надмірна густота посіву або передозування добрив.

За необхідності в регуляторах росту препарат Moddus вносять частинами у фази розвитку 31/32 (0,2–0,3) і 39 (0,15–0,2).

9. ФУНГІЦИДИ: НЕ ПРОПУСТІТЬ БОРОШНИСТУ РОСУ ТА ІРЖУ

Як правило, при вирощуванні вівса фунгіциди не потрібні. Однак у деякі роки овес потерпає від іржі або борошнистої роси. Останній раз сильне ураження вівса спостерігалося в 2007 році: тоді своєчасне застосування фунгіцидів дало змогу домогтися підвищення врожаю на 12 ц/га. У більшості випадків вносити повну рекомендовану дозу стробілуринів або азолів не має сенсу, оскільки це суттєво затягує період дозрівання колоса. Добре зарекомендувало себе викори­стання 50–70% від рекомендованої кількості, що розрахована на більш сильне ураження озимих культур.

10. ШКІДНИКИ: ОСОБЛИВА УВАГА П’ЯВИЦІ ТА ПОПЕЛИЦІ

Верхній листок пагона вівса дуже приваблює п’явицю. У посушливі роки слід особливо ретельно перевіряти рослини в період росту волоті, оскільки на цій стадії збитки можуть бути максимальними. При перевищенні порогу зараження – 0,5–1,0 личинок на рослину – доцільно провести обробку препаратом групи перетроїдів.

Масове ураження попелицями на пізній стадії може позначитися на врожайності, проте в районах, розташованих на височині, це швидше виняток, аніж правило.

Овес може давати високі врожаї. Для цього потрібні не передові технології, а швидше уважність, а також знання і розумне використання агротехнічних прийомів. При правильному виборі місця для посівів та визначенні цільового призначення продукту вирощування вівса може бути високорентабельним.

Автор: Йєнс Хайсра, консалтингова фірма ABIP, Німеччина
Джерело та фото: agronom