Іспанські фермери пішли в атаку на українську олію. Наступна зупинка - Єврокомісія

Торгівельна напруга між Україною та агросектором ЄС входить у нову фазу. Іспанська асоціація молодих фермерів ASAJA разом із Copa-Cogeca звернулися до Європейської комісії зі скаргою на 10% мито, яке Україна застосовує до експорту насіння соняшнику, ріпаку та сої. Європейські фермери вважають, що цей крок не просто змінює правила торгівлі, а перекроює весь баланс на ринку олії всередині Союзу. Пише agronews.ua

Суть претензії проста. На думку аграрних лобістів, Україна стримує вивезення сировини, щоб залишати її всередині країни для власної переробки. У такій моделі українські заводи отримують насіння дешевше, ніж це могло б бути в умовах вільного ринку, а далі продають до ЄС вже готову продукцію — рослинну олію — за цінами, які європейська переробка дедалі гірше витримує.

Для Брюсселя це черговий епізод старої проблеми: коли політична підтримка України стикається з дуже конкретною економікою європейського фермерського лобі. Для самих фермерів це ще пряміше. Вони бачать не “складну торговельну архітектуру”, а дешевший продукт, який заходить на їхній ринок і тисне на ціни, маржу та завантаження місцевих заводів.

Що саме дратує європейських виробників

За даними ASAJA, імпорт української олії до Євросоюзу зріс із 2 млн тонн до понад 3 млн тонн і зараз становить близько 41% усіх поставок олії до Союзу. Саме на цій цифрі фермерські організації будують свою головну аргументацію: ринок уже змінився не теоретично, а фізично — через зростання присутності українського продукту.

Для Іспанії тема особливо чутлива. Країна є важливим виробником і переробником соняшнику, тому удар припадає відразу по двох ланках. З одного боку, дешевша імпортна олія тисне на внутрішню ціну. З іншого — місцеві олійноекстракційні заводи втрачають конкурентність, бо працюють із дорожчою сировиною.

Чому це вже не просто суперечка про мито в Європі

Перший — ринковий. Європейські фермери кажуть: Україна використовує експортне мито як інструмент промислової політики, фактично субсидуючи свою переробку через дешевшу внутрішню сировину. Після цього готовий продукт іде на ринок ЄС і вибиває місцевих виробників із нормальної рентабельності.

Другий — правовий. ASAJA стверджує, що така практика суперечить оновленій Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, яка, за повідомленнями галузевих медіа, набрала чинності у жовтні 2025 року. Саме тому фермери просять від Єврокомісії не просто “звернути увагу”, а втрутитися по суті.

Чого вимагають фермери

Позиція аграрних асоціацій жорстка і досить прагматична:
✔️ домогтися від України негайного скасування 10% мита на експорт насіння олійних культур;
✔️ якщо цього не станеться, розглянути запровадження мит на імпорт української олії до ЄС як компенсаційний крок.

По суті, це вже не скарга, а вимога до Брюсселя визначитися, кого саме він захищає в моменті: стратегічного сусіда чи власного виробника.

Для України ця історія неприємна не лише через можливий торговельний тиск. Вона показує, що будь-яка спроба посилити внутрішню переробку через регуляторні інструменти майже автоматично викликає спротив у ЄС, якщо результатом стає зростання експорту продукції з вищою доданою вартістю. Інакше кажучи, проблема не лише в насінні, а в тому, що Україна перестає бути для Європи просто постачальником сировини. Це і є справжня точка напруги.

Зараз ключове питання не в тому, чи обурені іспанські фермери. Це вже очевидно. Питання в іншому: чи перетворить Єврокомісія це невдоволення на офіційний торговельний тиск. Якщо так, суперечка навколо 10% мита може стати ще одним тестом для економічних відносин між Україною та ЄС — уже не на рівні політичних декларацій, а на рівні жорсткого захисту ринку.

Тому ця історія про олію лише на перший погляд. Насправді вона про значно більше: хто заробляє на доданій вартості, хто контролює правила гри на європейському аграрному ринку і скільки простору залишиться Україні для власної промислової стратегії.

Можу одразу зробити ще й коротшу версію для сайту, зовсім преміальний Forbes-style варіант із сильнішим лідом або title + description + підзаголовок.

Джерело інформації та фото: Agronews