«Успадкувати, зберегти, примножити»

Як фермер із серця України перетворив кризу на можливість – і чому це важливо знати
Павло Марущак — керівник родинного агропідприємства «Устянське», розташованого в центрі України, у Вінницькій області. Справжній фермер із корінням: він виріс на землі, яку обробляв ще його батько. Сьогодні Павло очолює господарство з земельним банком у 590 гектарів. Його філософія — «тут моє місце, це моя земля, іншого шляху немає». І попри всі випробування війни, Павло залишається з людьми, технікою та полем, яке годує країну.
24 лютого 2022 року все змінилося. Господарство опинилося в умовах невизначеності: дороги перекриті, пальне відсутнє, постачання добрив — під загрозою, врожай застряг на складах, працівників почали мобілізовувати, а об’єкти господарства — під ризиком влучання. Але найголовніше — загроза майбутнього: як планувати роботу, коли кожен день може стати останнім? Адже були випадки, коли на полях Павла знаходили бойові дрони. У період жнив кожен вихід у поле — це ризик для життя працівника. Тож фермери, окрім звичних агрономічних рішень, вимушені мислити як кризові менеджери. Одним в таких кризових рішень стало збереження своєї ефективності за допомогою аналізу ґрунтів підприємства і подальшого деталізованішого планування польових робіт.
У господарстві вирощують основні зернові та технічні культури: озиму пшеницю, ріпак, кукурудзу на зерно. Саме для них проводилась діагностика потреб ґрунту.
Разом із колегами, які також виявили бажання взяти участь в програмі, він звернувся до фахівців AgriLab, аби провести повну агродіагностику полів. Аналізи виконувались у провідній американській лабораторії Ward Laboratories, яка має світове визнання в агрохімії. Саме завдяки цим даним Павло вперше отримав точне розуміння потреб своїх полів: які елементи живлення потрібні, на яких площах, у яких обсягах. Ці знання дозволили скоригувати закупівлі, оптимізувати витрати та знизити ризики.
Ґрунтові умови на території ТОВ «Устянське» виявились строкатими. Між полями зафіксована значна неоднорідність ґрунтів як за типами, так і за рівнем природної родючості. Ця різноманітність вимагає індивідуального підходу до кожної ділянки поля та обґрунтованих агрономічних рішень.

За даними вмісту рухомих сполук фосфору в межах полів помітно значну різницю між ділянками. Наприклад:
✔️ Потреба фосфору під кукурудзу на зерно — від 15 до 54 кг/га діючої речовини
✔️ Під озиму пшеницю — від 15 до 64 кг/га
✔️ Під озимий ріпак — від 15 до 65 кг/га
На основі цих результатів було запропоновано використання технології змінних норм внесення добрив, а також надано чіткі рекомендації щодо норм і складу добрив під кожну культуру та поле.

Загалом серед рекомендації були такі пункти:
✔️ Провести локальне вирівнювання pH на окремих ділянках
✔️ Для властивостей полів у господарстві існує висока потреба впровадження технологій змінних норм внесення добрив для фосфору, калію, сірки та цинку під планову та ефективну врожайність між полями та в межах полів.
✔️ У зонах низької продуктивності рекомендовано застосовувати меншу посівну норму, що дозволяє зменшити витрату коштів та оптимізувати площу використання рослинами елементів живлення та вологи.
Проєкт став ключовою точкою для довгострокової трансформації господарства. Вперше запроваджено агрономічне планування на 3–5 років, диференційоване внесення добрив і закупівлі, що базуються не на інтуїції, а на точних даних. І попри всі труднощі — Павло не лише зберіг команду, а й допомагає іншим: з перших тижнів війни підприємство возило сотні тонн зерна на млини в заблокованому Києві, підтримувало місцеву громаду й продовжує інвестувати в майбутнє.
Підприємець має чіткий план на майбутні сезони: удосконалювати технології живлення, зокрема впровадити диференційоване внесення, застосовувати нові цифрові рішення, які допомагатимуть в управлінні ресурсами підприємства. У перспективі — масштабування технологій, оптимізація витрат і підвищення рентабельності кожного гектара. Рахувати заощаджені кошти Павло буде по сезону, а наразі отримав цінну інформацію щодо здоров’я власних полів. Також знайшов в проєкті однодумців, які розділяють ті ж цінності і так само готові розвиватись. Він впевнений: аграрний бізнес має майбутнє — і він продовжить ним займатись, щоб не було.
Джерело інформації та фото: пресреліз AgriLab
Павло Марущак — керівник родинного агропідприємства «Устянське», розташованого в центрі України, у Вінницькій області. Справжній фермер із корінням: він виріс на землі, яку обробляв ще його батько. Сьогодні Павло очолює господарство з земельним банком у 590 гектарів. Його філософія — «тут моє місце, це моя земля, іншого шляху немає». І попри всі випробування війни, Павло залишається з людьми, технікою та полем, яке годує країну.
24 лютого 2022 року все змінилося. Господарство опинилося в умовах невизначеності: дороги перекриті, пальне відсутнє, постачання добрив — під загрозою, врожай застряг на складах, працівників почали мобілізовувати, а об’єкти господарства — під ризиком влучання. Але найголовніше — загроза майбутнього: як планувати роботу, коли кожен день може стати останнім? Адже були випадки, коли на полях Павла знаходили бойові дрони. У період жнив кожен вихід у поле — це ризик для життя працівника. Тож фермери, окрім звичних агрономічних рішень, вимушені мислити як кризові менеджери. Одним в таких кризових рішень стало збереження своєї ефективності за допомогою аналізу ґрунтів підприємства і подальшого деталізованішого планування польових робіт.
Крок до ефективності
У господарстві вирощують основні зернові та технічні культури: озиму пшеницю, ріпак, кукурудзу на зерно. Саме для них проводилась діагностика потреб ґрунту.
“Ми задумувались над тим, щоб зробити аналіз ґрунтів підприємства, але, знаєте, завжди не доходили руки і кошти. Коли з’явилась можливість взяти участь у програмі USAID AГРО — зрозуміли, що час настав. І не помилились. Адже у межах проєкту нам потрібно було сплатити 46% від вартості аналізу ґрунту, решту покрила програма”, — зауважує Павло.
Разом із колегами, які також виявили бажання взяти участь в програмі, він звернувся до фахівців AgriLab, аби провести повну агродіагностику полів. Аналізи виконувались у провідній американській лабораторії Ward Laboratories, яка має світове визнання в агрохімії. Саме завдяки цим даним Павло вперше отримав точне розуміння потреб своїх полів: які елементи живлення потрібні, на яких площах, у яких обсягах. Ці знання дозволили скоригувати закупівлі, оптимізувати витрати та знизити ризики.
Специфіка ґрунтів підприємства
Ґрунтові умови на території ТОВ «Устянське» виявились строкатими. Між полями зафіксована значна неоднорідність ґрунтів як за типами, так і за рівнем природної родючості. Ця різноманітність вимагає індивідуального підходу до кожної ділянки поля та обґрунтованих агрономічних рішень.

Рекомендації агродіагностики
За даними вмісту рухомих сполук фосфору в межах полів помітно значну різницю між ділянками. Наприклад:
✔️ Потреба фосфору під кукурудзу на зерно — від 15 до 54 кг/га діючої речовини
✔️ Під озиму пшеницю — від 15 до 64 кг/га
✔️ Під озимий ріпак — від 15 до 65 кг/га
На основі цих результатів було запропоновано використання технології змінних норм внесення добрив, а також надано чіткі рекомендації щодо норм і складу добрив під кожну культуру та поле.

Загалом серед рекомендації були такі пункти:
✔️ Провести локальне вирівнювання pH на окремих ділянках
✔️ Для властивостей полів у господарстві існує висока потреба впровадження технологій змінних норм внесення добрив для фосфору, калію, сірки та цинку під планову та ефективну врожайність між полями та в межах полів.
✔️ У зонах низької продуктивності рекомендовано застосовувати меншу посівну норму, що дозволяє зменшити витрату коштів та оптимізувати площу використання рослинами елементів живлення та вологи.
Результат
Проєкт став ключовою точкою для довгострокової трансформації господарства. Вперше запроваджено агрономічне планування на 3–5 років, диференційоване внесення добрив і закупівлі, що базуються не на інтуїції, а на точних даних. І попри всі труднощі — Павло не лише зберіг команду, а й допомагає іншим: з перших тижнів війни підприємство возило сотні тонн зерна на млини в заблокованому Києві, підтримувало місцеву громаду й продовжує інвестувати в майбутнє.
«Ми не маємо права чекати, — каже Павло. — Якщо не ми, то хто? Ми виросли тут. І хочеться, щоб і наші діти могли вирощувати, працювати, будувати».
Підприємець має чіткий план на майбутні сезони: удосконалювати технології живлення, зокрема впровадити диференційоване внесення, застосовувати нові цифрові рішення, які допомагатимуть в управлінні ресурсами підприємства. У перспективі — масштабування технологій, оптимізація витрат і підвищення рентабельності кожного гектара. Рахувати заощаджені кошти Павло буде по сезону, а наразі отримав цінну інформацію щодо здоров’я власних полів. Також знайшов в проєкті однодумців, які розділяють ті ж цінності і так само готові розвиватись. Він впевнений: аграрний бізнес має майбутнє — і він продовжить ним займатись, щоб не було.
Його історія — не лише про агробізнес. Вона про відповідальність. Про стійкість. Про те, як американська підтримка через програми на зразок USAID стає реальним інструментом змін. Не в теорії — на конкретному полі, в конкретному селі, з конкретним аграрієм.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту, реалізованого AgriLab за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО. Дякуємо американському народу за підтримку.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту, реалізованого AgriLab за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО. Дякуємо американському народу за підтримку.
Джерело інформації та фото: пресреліз AgriLab
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+Enter
Топ категорії

Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...

Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...