ЄС може переглянути безмитну торгівлю з Україною: що це означає для аграрного сектору


Європейський Союз стоїть перед дилемою: збереження торговельних пільг для України чи повернення до квотованого експорту, що діяло до 2022 року. Це питання набуває особливого значення на тлі політичних і економічних викликів, з якими стикається як Київ, так і Брюссель. Пише Agropolit
Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), запроваджений ЄС після початку війни, дозволяє Україні безмитно експортувати аграрну продукцію без квот. Його продовження дало б змогу аграріям ефективно планувати виробництво, формувати довгострокові контракти та уникати раптових змін у торговельних умовах.
Для Києва це питання стратегічне: сільське господарство залишається одним із ключових драйверів економіки, а невизначеність щодо доступу до ринків ЄС загрожує втратами, які можуть сягнути 4 млрд євро.
Проте зростаючий тиск з боку європейських фермерів, які протестують проти українського імпорту, ставить під сумнів перспективи продовження АТЗ.
Альтернативний сценарій, який обговорюється в Брюсселі, передбачає повернення до квотованого експорту, зафіксованого на рівні 2021 року. Це може призвести до жорстких обмежень для українських експортерів, особливо в сегменті зернових та олійних культур, які за останні два роки значно збільшили постачання в ЄС.
З одного боку, така політика зменшить напругу на внутрішніх ринках ЄС, що є важливим політичним фактором перед виборами до Європарламенту. З іншого — це негативно позначиться на українських виробниках, які вже стикаються з логістичними труднощами через війну.
Рішення ЄС щодо торговельного безвізу з Україною визначить не лише майбутнє українського агроекспорту, а й стосунки між Києвом і Брюсселем у більш широкому контексті. Якщо Україна збереже безмитний доступ, це буде потужним сигналом підтримки з боку ЄС. Якщо ж Брюссель вирішить повернутися до квот, Києву доведеться шукати нові ринки та адаптувати агрополітику до нових реалій.
Джерело інформації та фото: Agropolit
Автономні торговельні заходи: гарантія стабільності чи тимчасове рішення?
Режим автономних торговельних заходів (АТЗ), запроваджений ЄС після початку війни, дозволяє Україні безмитно експортувати аграрну продукцію без квот. Його продовження дало б змогу аграріям ефективно планувати виробництво, формувати довгострокові контракти та уникати раптових змін у торговельних умовах.
Для Києва це питання стратегічне: сільське господарство залишається одним із ключових драйверів економіки, а невизначеність щодо доступу до ринків ЄС загрожує втратами, які можуть сягнути 4 млрд євро.
Проте зростаючий тиск з боку європейських фермерів, які протестують проти українського імпорту, ставить під сумнів перспективи продовження АТЗ.
Повернення до квот: компроміс чи удар по агроекспорту?
Альтернативний сценарій, який обговорюється в Брюсселі, передбачає повернення до квотованого експорту, зафіксованого на рівні 2021 року. Це може призвести до жорстких обмежень для українських експортерів, особливо в сегменті зернових та олійних культур, які за останні два роки значно збільшили постачання в ЄС.
З одного боку, така політика зменшить напругу на внутрішніх ринках ЄС, що є важливим політичним фактором перед виборами до Європарламенту. З іншого — це негативно позначиться на українських виробниках, які вже стикаються з логістичними труднощами через війну.
Рішення ЄС щодо торговельного безвізу з Україною визначить не лише майбутнє українського агроекспорту, а й стосунки між Києвом і Брюсселем у більш широкому контексті. Якщо Україна збереже безмитний доступ, це буде потужним сигналом підтримки з боку ЄС. Якщо ж Брюссель вирішить повернутися до квот, Києву доведеться шукати нові ринки та адаптувати агрополітику до нових реалій.
Джерело інформації та фото: Agropolit
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+EnterТоп категорії

Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...

Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...