Еволюція технологій ґрунтообробітку або як змінюються підходи у різних агрокліматичних зонах

Розвиток технологій ґрунтообробітку в Україні визначатиметься не лише кліматичними, агробіологічними та економічними чинниками, а й демографічною ситуацією. Щільність сільського населення та структура аграрного виробництва формують зональні підходи до ведення землеробства. На малозаселених територіях, де домінують великі агропідприємства, дедалі більше впроваджуються інтенсивні технології, що базуються на потужних технічних ресурсах, цифровому моніторингу та сучасних агротехнологіях. Про це пише Михайло Пташник, науковий співробітник ННЦ «Інститут землеробства НААНУ», у виданні agrotimes.ua.

Головні тенденції за зонами

Степ: безполицевий обробіток та вологоощадні технології
У степовій зоні головним пріоритетом залишатиметься збереження вологи. Це зумовлює перехід на ґрунтозахисний безполицевий обробіток, який мінімізує випаровування та ерозійні процеси. У господарствах широко застосовуватимуть чизельні культиватори з глибиною обробітку 18–20 см, а також глибокорозпушувачі (до 45–50 см) для поліпшення водно-повітряного режиму ґрунту.

Лісостеп: баланс між традиційним і мінімальним обробітком
У Лісостепу зберігатиметься комбінований підхід, що передбачає поєднання безполицевих і полицевих технологій. Однак спрощення сівозмін та їхнє насичення високоліквідними культурами (кукурудза, соняшник, соя, цукровий буряк) призводить до зростання фітосанітарних ризиків. Це змушує аграріїв частіше застосовувати оранку для боротьби зі шкідниками та хворобами.

Полісся: безполицеві технології та адаптація до легких ґрунтів
У Поліссі раціоналізація обробітку відбуватиметься за рахунок ширшого використання безполицевих агрегатів – дискових борін та важких культиваторів із гнучкими стійками. Водночас оранка на 15–18 см залишається перспективним методом обробітку, хоча її ефективність залежить від гранулометричного складу ґрунтів цієї зони.

Головний вектор розвитку

Сучасні тенденції в агросекторі свідчать про поступовий перехід до адаптивних технологій, що враховують регіональні особливості ґрунтів та клімату. Оптимальне поєднання безполицевого, мінімального та традиційного обробітку спрямоване на підвищення родючості ґрунтів та ефективне використання вологи, що стає критично важливим фактором у сучасних кліматичних умовах.

Джерело інформації та фото: Agrotimes