Закон про «добросовісних набувачів»: узаконення дерибану чи захист бізнесу?

У Верховній Раді готуються до другого читання законопроєкт, що посилює захист прав так званих «добросовісних набувачів». Однак ця ініціатива викликала хвилю критики з боку громадських організацій, які закликають депутатів не підтримувати документ. Пише Village.com.ua

Головне питання: чи справді законопроєкт захищає права власників, чи узаконює схеми незаконного заволодіння землею?

Що передбачає законопроєкт?

📌 10-річний термін давності
Якщо землю незаконно передали у приватну власність, її можна буде повернути лише протягом 10 років. Після цього моменту ділянка залишається у власності нового «господаря» без можливості повернення її державі або громаді.

📌 Компенсація власникам
Якщо суд ухвалить рішення про повернення землі державі чи громаді, її власник отримає компенсацію за ринковою вартістю. Інакше кажучи, навіть якщо земля була отримана незаконно, держава зобов’язана викупити її за бюджетні кошти.

📌 Винятки із закону
Закон не поширюється на:

• Об'єкти критичної інфраструктури та стратегічні підприємства, що мають значення для безпеки країни.
  
• Об’єкти культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
  
• Землі природно-заповідного фонду.
  

Що кажуть критики законопроєкту?

Громадські організації, які підписали звернення до депутатів, вбачають у законопроєкті загрозу подальшій узурпації земель. Головні аргументи опонентів:

🔴 «Добросовісний набувач» не може бути власником землі в лісі
Активісти зазначають, що приватизація земель у межах державних або комунальних лісів є незаконною за визначенням. Відтак, цей закон лише легалізує вже здійснені оборудки.

🔴 Компенсація з бюджету — узаконена корупція?
Оплата ринкової вартості за землю, яка була отримана через корупційні схеми, виглядає як узаконений механізм дерибану. Держава фактично буде змушена викуповувати назад свою ж землю, витрачаючи мільйони з бюджету.

🔴 Судові справи можуть бути зупинені
Якщо закон набуде чинності, він може заблокувати десятки судових процесів щодо повернення незаконно переданих у приватні руки земель. Це особливо стосується лісових і водних фондів, які передавалися компаніям під виглядом рекреаційних зон.

🔴 Історична забудова під загрозою
Спільнота «Спадщина» наголошує, що хоча закон і не зачіпає об'єкти культурної спадщини, історичні будівлі без офіційного статусу залишаються незахищеними. В умовах корупції та бездіяльності місцевої влади це може призвести до їх подальшого знищення або незаконного продажу.

Хто стоїть за ініціативою?

Один із співавторів законопроєкту – Микола Тищенко, відомий не лише своїми політичними скандалами, а й тим, що отримав підозру в незаконному позбавленні волі людини.

На тлі цього законопроєкту з’явилася ще одна гучна справа: НАБУ та САП викрили схему незаконного заволодіння землею в центрі Києва на 11,6 мільйона гривень.

Більше того, у лютому стало відомо, що один із фігурантів справи – колишній депутат Київради Денис Комарницький – намагається залишити Україну.

📌 «Туалетні схеми» – ще один рівень маніпуляцій із землею
Депутатка Ксенія Семенова розповіла про схему, за якою земля в Києві передається у приватні руки в обхід законодавства. Вона наголосила, що ці корупційні механізми працюють роками, і депутати Київради чудово про них знають.

Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, це може:
✔ Закріпити десятки схем незаконної приватизації.
✔ Легалізувати корупційні оборудки із землею.
✔ Змусити державу компенсувати махінації коштом платників податків.

Натомість громадські організації наполягають: пріоритет має бути не в захисті сумнівних власників, а у поверненні земельних ресурсів громадам і державі.

Джерело інформації та фото: Village