Нові правила бронювання працівників: виклики для агросектору

Останній місяць агропідприємства України адаптуються до нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Зміни, що набули чинності, викликали неоднозначну реакцію серед фермерів та представників агрохолдингів. Серед основних умов для бронювання — офіційна середня зарплата у 20 тисяч гривень, відсутність боргів із заробітної плати та статус критично важливого підприємства. Пише latifundist

Попри те, що нові правила мають на меті подолати зловживання та стимулювати прозорість бізнесу, для багатьох аграріїв вони стали серйозним випробуванням.

Ставка на прозорість і стабільність

Головна ідея нововведень полягає у створенні конкурентного середовища, де підприємства, що сплачують податки та працюють «у білому», отримають перевагу. Встановлення середньої зарплати на рівні 20 тисяч гривень має сприяти легалізації доходів працівників, адже лише офіційна оплата праці враховується для бронювання.

Проте, як показує практика, не всі підприємства здатні впоратися з такими умовами. Великі агрохолдинги зможуть адаптуватися до змін, оскільки їхня діяльність базується на прозорих фінансових моделях. Натомість малі та середні господарства, особливо у регіонах, що постраждали від бойових дій, стикаються з критичними фінансовими труднощами.

Дисбаланс між очікуваннями і реальністю

На папері нові правила виглядають логічними: прозорість оплати праці, справедливе оподаткування та зменшення зловживань із боку роботодавців. Однак реалії агросектору виявили низку проблем.

Високі податкові навантаження

Офіційна зарплата у 20 тисяч гривень насправді передбачає, що компанія сплачуватиме близько 9 тисяч гривень податків за кожного працівника. Для великих господарств це підйомно, однак для дрібних фермерів і підприємств із сезонним характером роботи — це серйозний виклик.

Сезонність як перешкода

Агросектор, значною мірою, залежить від сезонних робіт. Влітку працівники отримують суттєві заробітки завдяки інтенсивній роботі, тоді як взимку їхній дохід значно знижується. Врахування лише середнього показника зарплати без коригування на сезонність створює несправедливі умови для підприємств, які не можуть забезпечити однаковий рівень виплат упродовж року.

Малі фермери: у зоні найбільшого ризику

Для малих агропідприємств нові правила стали майже нездоланною перепоною. Господарства, які обробляють до 500 гектарів землі, часто працюють із мінімальною кількістю працівників і зберігають життєздатність завдяки гнучкості та економії.

За новими вимогами, фермери, які мають менше 500 гектарів, не можуть претендувати на статус критично важливого підприємства, якщо не відповідають додатковим критеріям, як-от високий дохід чи значні податкові відрахування. Для багатьох це означає втрату можливості бронювання ключових працівників, без яких неможливе ефективне функціонування господарства.

Деокуповані території: боротьба за виживання

Фермери з деокупованих регіонів, таких як Херсонщина, перебувають у ще складніших умовах. Відсутність техніки, зруйновані інфраструктура та підвищені логістичні витрати унеможливлюють відповідність новим критеріям. Для багатьох господарств економічно виправданими є лише часткові виплати працівникам, однак це автоматично позбавляє їх можливості бронювання.

Особливо критичною є ситуація в тих регіонах, де бойові дії ще тривають. Для таких підприємств необхідне створення окремих умов, які б враховували їхні реалії та допомагали їм зберігати виробництво, а отже, підтримувати економіку країни.

Критика квоти у 50%

Одним із найспірніших пунктів нових правил є обмеження бронювання 50% військовозобов’язаних працівників. Цей підхід ігнорує специфіку агровиробництва, де кількість працівників залежить від обсягів оброблюваних земель.

Дрібні фермери, які оптимізували свої господарства та працюють із мінімальною кількістю людей, втрачають більше, ніж великі підприємства. Бронювання працівників залежно від кількості гектарів, а не від загальної кількості персоналу, могло б вирішити цю проблему.

Чого потребує агросектор?

Аграрна галузь є стратегічно важливою для України, особливо у часи війни. Для ефективної реалізації нових правил необхідно:
✔️ Враховувати сезонність при встановленні середньої зарплати.
✔️ Переглянути квоти на бронювання, орієнтуючись на площі оброблюваних земель.
✔️ Запровадити окремі умови для деокупованих територій, щоб підтримати їхнє відновлення.
✔️ Зменшити податкове навантаження на заробітну плату, особливо для дрібних фермерів.

Нові правила бронювання покликані навести лад у сфері праці та податків, однак без урахування реалій агросектору вони можуть завдати більше шкоди, ніж користі. Аграрії продовжують сподіватися, що держава адаптує ці норми до потреб галузі, яка залишається критично важливою для економіки України.

Джерело інформації та фото: Latifundist