La Tomatina: Традиційна томатна битва в Іспанії
Щороку в іспанському місті Буньоле остання середа серпня стає ареною для грандіозного святкування – La Tomatina. Це унікальна подія, яка приваблює тисячі туристів з усього світу. Пише agroportal.
Фестиваль La Tomatina, відомий своїм неперевершеним хаосом та веселощами, розпочинається із захоплюючої і традиційної процедури, що вже стала символом свята. На головній площі міста Буньол встановлюють високу дерев'яну жердину, яка змащена олією, що робить її надзвичайно слизькою та складною для підкорення. На вершині цієї жердини прив'язують шинку – бажаний трофей для учасників.
Ця частина фестивалю є своєрідним випробуванням на спритність та витривалість. Учасники один за одним намагаються піднятися на слизьку жердину, використовуючи будь-які можливі техніки – від кумедних до відчайдушних. Глядачі з захопленням спостерігають за цими спробами, адже кожен рух може стати вирішальним.
Як тільки одному з учасників вдається дістатися до вершини та зірвати шинку, це стає сигналом для початку томатної битви. На цей момент чекають усі присутні, адже саме тоді починається основна подія – масове кидання томатів, що перетворює вулиці Буньола на червоне море.
Цей ритуал символізує початок свята, наповненого радістю та захопленням, і нагадує про традиційні іспанські звичаї, де навіть найпростіші речі, як-от шинка на жердині, можуть стати приводом для величезного веселощів і єднання людей з усього світу.
Коли шинка зірвана з вершини жердини, починається найочікуваніша частина La Tomatina – годинна битва томатами, яка перетворює вулиці Буньола на справжнє поле битви. Ця подія – кульмінація свята, де місцеві жителі та численні туристи зливаються в одну масу, озброєні лише помідорами.
Вантажівки, наповнені тоннами помідорів, під'їжджають на площу, і учасники, не втрачаючи часу, починають розподіляти "боєприпаси". Ці помідори вирощуються спеціально для фестивалю, вони недорогі та непридатні для вживання в їжу. Стиглі та м'які, вони ідеально підходять для безпечного кидання, перетворюючи битву на веселе видовище.
Одне з головних правил битви – перед тим, як кинути помідор, його необхідно розчавити. Це робиться для того, щоб уникнути можливих травм та зробити процес максимально безпечним. Важливою є не лише кількість помідорів, що летять у повітрі, але й сам дух взаємодії, коли тисячі людей разом створюють атмосферу невимушеного веселощів.
Протягом цілої години хаосу люди кидають, отримують у відповідь та знову кидають помідори, сміючись і граючись, поки червоний сік не вкриває кожен куточок площі, а учасники не перетворяться на червоні фігури з ніг до голови. Це справжнє свято, де немає місця для турбот чи серйозності – лише радощі та дружній хаос.
Після закінчення цієї шаленої години, площа виглядає як поле бою, вкрите помідоровим пюре. Але саме ця година створює неймовірні спогади, які залишаються з учасниками на все життя, нагадуючи про той час, коли вони стали частиною одного з найяскравіших фестивалів світу.
Після завершення шаленої годинної томатної битви настає час для повернення Буньола до звичного життя. Місто, вкрите червоним килимом з розчавлених томатів, вимагає негайного очищення, і учасники, які щойно брали участь у битві, з готовністю беруться за це завдання.
Перший етап – очищення самих учасників. У місті встановлено спеціальні шланги, з яких ллється вода, і кожен може змити з себе залишки помідорового пюре. Ця процедура стає своєрідним ритуалом завершення, коли люди, вимиті до чистоти, знову відчувають себе свіжими, хоч і трохи втомленими після насиченого дня.
Але на цьому участь у фестивалі не закінчується. Багато учасників залишаються допомогти прибирати вулиці міста, які буквально занурені в томатний сік. Озброївшись шлангами, щітками та відрами, вони починають спільну роботу з місцевими комунальними службами. Вода рясно ллється, змиваючи залишки помідорів у стоки, а вулиці поступово повертають свій початковий вигляд.
Цей процес очищення – не просто обов'язок, а частина загального досвіду, коли кожен відчуває себе відповідальним за місто, яке прийняло їх для цього яскравого святкування. Саме завдяки такій спільній праці Буньол після La Tomatina швидко відновлюється, готуючись до наступного року, коли місто знову стане ареною для всесвітньо відомої томатної битви.
Цей завершальний етап фестивалю символізує не тільки фізичне очищення, але й відчуття єднання і солідарності між учасниками, які разом пережили незабутні моменти свята, залишивши в Буньолі частинку своєї радості та ентузіазму.
Джерело інформації та фото: Agroportal
Як починається La Tomatina: Томати і традиції
Фестиваль La Tomatina, відомий своїм неперевершеним хаосом та веселощами, розпочинається із захоплюючої і традиційної процедури, що вже стала символом свята. На головній площі міста Буньол встановлюють високу дерев'яну жердину, яка змащена олією, що робить її надзвичайно слизькою та складною для підкорення. На вершині цієї жердини прив'язують шинку – бажаний трофей для учасників.
Ця частина фестивалю є своєрідним випробуванням на спритність та витривалість. Учасники один за одним намагаються піднятися на слизьку жердину, використовуючи будь-які можливі техніки – від кумедних до відчайдушних. Глядачі з захопленням спостерігають за цими спробами, адже кожен рух може стати вирішальним.
Як тільки одному з учасників вдається дістатися до вершини та зірвати шинку, це стає сигналом для початку томатної битви. На цей момент чекають усі присутні, адже саме тоді починається основна подія – масове кидання томатів, що перетворює вулиці Буньола на червоне море.
Цей ритуал символізує початок свята, наповненого радістю та захопленням, і нагадує про традиційні іспанські звичаї, де навіть найпростіші речі, як-от шинка на жердині, можуть стати приводом для величезного веселощів і єднання людей з усього світу.
Година томатного хаосу: Тонни помідорів на вулицях Буньола
Коли шинка зірвана з вершини жердини, починається найочікуваніша частина La Tomatina – годинна битва томатами, яка перетворює вулиці Буньола на справжнє поле битви. Ця подія – кульмінація свята, де місцеві жителі та численні туристи зливаються в одну масу, озброєні лише помідорами.
Вантажівки, наповнені тоннами помідорів, під'їжджають на площу, і учасники, не втрачаючи часу, починають розподіляти "боєприпаси". Ці помідори вирощуються спеціально для фестивалю, вони недорогі та непридатні для вживання в їжу. Стиглі та м'які, вони ідеально підходять для безпечного кидання, перетворюючи битву на веселе видовище.
Одне з головних правил битви – перед тим, як кинути помідор, його необхідно розчавити. Це робиться для того, щоб уникнути можливих травм та зробити процес максимально безпечним. Важливою є не лише кількість помідорів, що летять у повітрі, але й сам дух взаємодії, коли тисячі людей разом створюють атмосферу невимушеного веселощів.
Протягом цілої години хаосу люди кидають, отримують у відповідь та знову кидають помідори, сміючись і граючись, поки червоний сік не вкриває кожен куточок площі, а учасники не перетворяться на червоні фігури з ніг до голови. Це справжнє свято, де немає місця для турбот чи серйозності – лише радощі та дружній хаос.
Після закінчення цієї шаленої години, площа виглядає як поле бою, вкрите помідоровим пюре. Але саме ця година створює неймовірні спогади, які залишаються з учасниками на все життя, нагадуючи про той час, коли вони стали частиною одного з найяскравіших фестивалів світу.
Завершення фестивалю: Очищення вулиць після La Tomatina
Після завершення шаленої годинної томатної битви настає час для повернення Буньола до звичного життя. Місто, вкрите червоним килимом з розчавлених томатів, вимагає негайного очищення, і учасники, які щойно брали участь у битві, з готовністю беруться за це завдання.
Перший етап – очищення самих учасників. У місті встановлено спеціальні шланги, з яких ллється вода, і кожен може змити з себе залишки помідорового пюре. Ця процедура стає своєрідним ритуалом завершення, коли люди, вимиті до чистоти, знову відчувають себе свіжими, хоч і трохи втомленими після насиченого дня.
Але на цьому участь у фестивалі не закінчується. Багато учасників залишаються допомогти прибирати вулиці міста, які буквально занурені в томатний сік. Озброївшись шлангами, щітками та відрами, вони починають спільну роботу з місцевими комунальними службами. Вода рясно ллється, змиваючи залишки помідорів у стоки, а вулиці поступово повертають свій початковий вигляд.
Цей процес очищення – не просто обов'язок, а частина загального досвіду, коли кожен відчуває себе відповідальним за місто, яке прийняло їх для цього яскравого святкування. Саме завдяки такій спільній праці Буньол після La Tomatina швидко відновлюється, готуючись до наступного року, коли місто знову стане ареною для всесвітньо відомої томатної битви.
Цей завершальний етап фестивалю символізує не тільки фізичне очищення, але й відчуття єднання і солідарності між учасниками, які разом пережили незабутні моменти свята, залишивши в Буньолі частинку своєї радості та ентузіазму.
Джерело інформації та фото: Agroportal
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+EnterТоп категорії
З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі
Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...
Українським аграріям готують до 1 000 000 грн
Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...