ТОП-5 досліджень для підтвердження якості зернових та олійних культур
Фермери шукають нові можливості для швидкого підтвердження якості зернових та олійних культур. Які дослідження для цього варто проводити, які показники під час них визначаються та яку користь це приносить аграріям.
Основа конкурентного продукту — його якість і безпечність для споживача. Саме ці критерії — одні із визначальних роботи відповідальних аграріїв. І йдеться не тільки про зернові та олійні культури, а й про продукти їх переробки.
Проведення досліджень зернових та олійних культур, кормів та молока, сировини тваринного походження, харчових продуктів стає обов’язковим підтвердженням якості згідно із законодавчими нормами щодо:
✔️ зернових та олійних культур, як харчових продуктів
✔️ зернових та олійних культур та їхні похідні такі, як корми
✔️ про пестициди в зерні
✔️ про контроль вмісту генетично модифікованих організмів
Дослідження дають змогу фермеру зрозуміти та підтвердити якість і безпечність своєї продукції, або виявити невідповідності, якщо такі будуть. Багато з показників, які можна визначити у сучасній лабораторії, оснащеній інноваційними приладами, допоможуть визначити клас зернових або олійних культур, що в подальшому вплине на вартість продукції і дохідність виробництва. Тому на сьогодні важко собі уявити розвиток передових господарств без співпраці з лабораторними центрами. І попит на ці дослідження весь час росте, тому що не кожна лабораторія, до якої звертається фермер може надати потрібний для сучасних вимог перелік досліджень.
І такими дослідженнями користуються не тільки великі компанії – вони актуальні і для середніх та невеликих сільськогосподарських виробників. В Україні існує багато лабораторій – державних і приватних – із різноманітним обладнанням для проведення досліджень, проте здебільшого вони направлені на якийсь конкретний сегмент. Тож потрібно перевірити рівень акредитації лабораторії, до якої варто звертатися, щоб добре орієнтуватися в її можливостях та переліку досліджень, які можна отримати, і наскільки швидко.
Для первинного визначення якості зерна на запах, смак та візуальну оцінку використовують органолептичний аналіз, але він допомагає зробити лише первинні висновки. Для більш глибокого дослідження потрібні лабораторні умови для здійснення фізико-хімічного аналізу.
Наприклад, за допомогою інфрачервоного аналізатора, яким оснащені фізико-хімічні лабораторії, можна протестувати корми, шроти, зернові, олійні культури на визначення білка, жиру, вологості, клейковини та інших показників якості. У ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, експериментальний метод молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій ДНК у пробі. — Ред.) лабораторії визначають ГМО у зерновій та олійній групі. Газові й рідинні хроматографи, а також система паралельного випарювання допомагає швидше підготувати проби для досліджень.
Використання зерна і насіння різних культур зумовлює потребу їхнього оцінювання з урахуванням вимог кожної галузі господарства. Показники, що найбільше відображають якість зерна, враховані у стандартах на зернові, бобові та олійні культури. Значення показників якості зерна та насіння неоднакові. Багато із них дуже специфічні, і визначати їх потрібно лише в окремих партіях зерна або в певних культурах, що використовуються на визначені потреби.
Проте є універсальні показники, за якими отримують уявлення про основи харчової, кормової та технологічної цінності будь-якого зерна.
✔️ 1. Визначення вмісту вологи, зараженості шкідниками, зернової та олійної домішок, вмісту сажкового зерна. Важливі показники, які за результатами оцінки досліджуваного матеріалу, впливають на подальшу вартість. Наприклад, виявлені домішки у зерновій масі ускладнюють зберігання і подальшу його переробку, що в результаті впливає на якість готової продукції.
✔️ 2. Натурна маса, склоподібність, кількість та якість клейковини, число падіння. Натуру ще називають об’ємною масою, цей показник характеризує виповненість зерна. Висока натура забезпечує кращу схоронність та кращі технологічні характеристики для переробки. Склоподібність зерна вказує на відносно високий вміст білка, клейковини й гарні хлібопекарські якості. Клейковина – найважливіший показник хлібопекарських властивостей борошна, надає пшеничному тісту властиву пружність, здатність зберігати форму, підійматися під час бродіння. За допомогою вищевказаних показників якості пшениці визначають її клас і придатність до подальшого перероблення.
✔️ 3. Визначення білку, олійності, сирої клітковини. Оцінка цих показників допомагає визначити клас зернових або олійних культур, а це відповідно впливає і на визначення ціни продукції.
✔️ 4. Вміст ГМО. Це показник безпеки зерна, генетично модифіковані організми являються шкідливими для здоров’я людини, оскільки ще не з’ясовано їх вплив на здоров’я теперішнього і майбутніх поколінь, а також і на навколишнє природне середовище.
✔️ 5. Вміст мікотоксинів в зернових та олійних культурах. Це показник безпеки, адже наявність мікотоксинів (отруйні речовини, які виділяються пліснявими грибами. — Ред.) вище граничних норм несе небезпеку для здоров’я людини, тварини, птиці.
Зазвичай аналіз якості зерна озимої пшениці здійснюють безпосередньо після збирання, але в Україні є одна чи дві лабораторії, які визначають вміст сажкових зерен пшениці у період збору врожаю.
Першокласна пшениця містить оптимальну кількість білка та глютену, чиста від сторонніх домішок і шкідників, не надто волога на дотик. Ці критерії гарантують, що зерно підходить для високоякісної борошномельної, хлібопекарської промисловості, а також для інших харчових продуктів.
Якщо ж зерно готується для експорту, потрібно звернути увагу на вимоги щодо якості, які зазначені індивідуально у договорі та врахувати, що результати досліджень мають бути лише від лабораторій з міжнародною акредитацію. Наприклад, згідно з стандартом EN ISO/IEC 17025 і сертифікацію за вимогами GMP+.
Автор: Олеся Таран,
керівниця управління лабораторного контролю МХП.
Джерело та фото: пресреліз МХП
Основа конкурентного продукту — його якість і безпечність для споживача. Саме ці критерії — одні із визначальних роботи відповідальних аграріїв. І йдеться не тільки про зернові та олійні культури, а й про продукти їх переробки.
Проведення досліджень зернових та олійних культур, кормів та молока, сировини тваринного походження, харчових продуктів стає обов’язковим підтвердженням якості згідно із законодавчими нормами щодо:
✔️ зернових та олійних культур, як харчових продуктів
✔️ зернових та олійних культур та їхні похідні такі, як корми
✔️ про пестициди в зерні
✔️ про контроль вмісту генетично модифікованих організмів
Дослідження дають змогу фермеру зрозуміти та підтвердити якість і безпечність своєї продукції, або виявити невідповідності, якщо такі будуть. Багато з показників, які можна визначити у сучасній лабораторії, оснащеній інноваційними приладами, допоможуть визначити клас зернових або олійних культур, що в подальшому вплине на вартість продукції і дохідність виробництва. Тому на сьогодні важко собі уявити розвиток передових господарств без співпраці з лабораторними центрами. І попит на ці дослідження весь час росте, тому що не кожна лабораторія, до якої звертається фермер може надати потрібний для сучасних вимог перелік досліджень.
І такими дослідженнями користуються не тільки великі компанії – вони актуальні і для середніх та невеликих сільськогосподарських виробників. В Україні існує багато лабораторій – державних і приватних – із різноманітним обладнанням для проведення досліджень, проте здебільшого вони направлені на якийсь конкретний сегмент. Тож потрібно перевірити рівень акредитації лабораторії, до якої варто звертатися, щоб добре орієнтуватися в її можливостях та переліку досліджень, які можна отримати, і наскільки швидко.
Методи визначення якості в акредитованих лабораторіях
Для первинного визначення якості зерна на запах, смак та візуальну оцінку використовують органолептичний аналіз, але він допомагає зробити лише первинні висновки. Для більш глибокого дослідження потрібні лабораторні умови для здійснення фізико-хімічного аналізу.
Наприклад, за допомогою інфрачервоного аналізатора, яким оснащені фізико-хімічні лабораторії, можна протестувати корми, шроти, зернові, олійні культури на визначення білка, жиру, вологості, клейковини та інших показників якості. У ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція, експериментальний метод молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій ДНК у пробі. — Ред.) лабораторії визначають ГМО у зерновій та олійній групі. Газові й рідинні хроматографи, а також система паралельного випарювання допомагає швидше підготувати проби для досліджень.
Які показники досліджень важливі для визначення якості зернових та олійних культур?
Використання зерна і насіння різних культур зумовлює потребу їхнього оцінювання з урахуванням вимог кожної галузі господарства. Показники, що найбільше відображають якість зерна, враховані у стандартах на зернові, бобові та олійні культури. Значення показників якості зерна та насіння неоднакові. Багато із них дуже специфічні, і визначати їх потрібно лише в окремих партіях зерна або в певних культурах, що використовуються на визначені потреби.
Проте є універсальні показники, за якими отримують уявлення про основи харчової, кормової та технологічної цінності будь-якого зерна.
✔️ 1. Визначення вмісту вологи, зараженості шкідниками, зернової та олійної домішок, вмісту сажкового зерна. Важливі показники, які за результатами оцінки досліджуваного матеріалу, впливають на подальшу вартість. Наприклад, виявлені домішки у зерновій масі ускладнюють зберігання і подальшу його переробку, що в результаті впливає на якість готової продукції.
✔️ 2. Натурна маса, склоподібність, кількість та якість клейковини, число падіння. Натуру ще називають об’ємною масою, цей показник характеризує виповненість зерна. Висока натура забезпечує кращу схоронність та кращі технологічні характеристики для переробки. Склоподібність зерна вказує на відносно високий вміст білка, клейковини й гарні хлібопекарські якості. Клейковина – найважливіший показник хлібопекарських властивостей борошна, надає пшеничному тісту властиву пружність, здатність зберігати форму, підійматися під час бродіння. За допомогою вищевказаних показників якості пшениці визначають її клас і придатність до подальшого перероблення.
✔️ 3. Визначення білку, олійності, сирої клітковини. Оцінка цих показників допомагає визначити клас зернових або олійних культур, а це відповідно впливає і на визначення ціни продукції.
✔️ 4. Вміст ГМО. Це показник безпеки зерна, генетично модифіковані організми являються шкідливими для здоров’я людини, оскільки ще не з’ясовано їх вплив на здоров’я теперішнього і майбутніх поколінь, а також і на навколишнє природне середовище.
✔️ 5. Вміст мікотоксинів в зернових та олійних культурах. Це показник безпеки, адже наявність мікотоксинів (отруйні речовини, які виділяються пліснявими грибами. — Ред.) вище граничних норм несе небезпеку для здоров’я людини, тварини, птиці.
Зазвичай аналіз якості зерна озимої пшениці здійснюють безпосередньо після збирання, але в Україні є одна чи дві лабораторії, які визначають вміст сажкових зерен пшениці у період збору врожаю.
Першокласна пшениця містить оптимальну кількість білка та глютену, чиста від сторонніх домішок і шкідників, не надто волога на дотик. Ці критерії гарантують, що зерно підходить для високоякісної борошномельної, хлібопекарської промисловості, а також для інших харчових продуктів.
Якщо ж зерно готується для експорту, потрібно звернути увагу на вимоги щодо якості, які зазначені індивідуально у договорі та врахувати, що результати досліджень мають бути лише від лабораторій з міжнародною акредитацію. Наприклад, згідно з стандартом EN ISO/IEC 17025 і сертифікацію за вимогами GMP+.
Автор: Олеся Таран,
керівниця управління лабораторного контролю МХП.
Джерело та фото: пресреліз МХП
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+EnterТоп категорії
З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі
Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...
Українським аграріям готують до 1 000 000 грн
Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...