Автоматизація та цифровізація для аграріїв: отримати кошти на розвиток бізнесу стало значно простіше
Повномасштабна війна ускладнила аграріям доступ до фінансування. Особливо це стосується кредитів: ставки по них занадто високі, для невеликого бізнесу — майже не підйомні. Виходом для фермерів стала заявка на отримання гранту від держави. Втім, багатьох відлякує навіть сама думка про те, якою складною може бути процедура. Пише agroportal.ua
На щастя, в останні роки Україна просунулася у питанні диджиталізації, навіть порівняно з багатшими та більш розвинутими країнами. З’явився і зручний інструмент, що дозволяє швидко сформувати та подати заявку на грант. Фермеру більше не треба знати юридичні тонкощі — достатньо просто добре розуміти свій бізнес і мати конкретні цілі його розвитку.
Про те, що в Україні дуже розвинутий напрямок цифрових послуг, вперше широко заговорили минулого року. Наші співгромадяни, що вимушені були тимчасово покинути країну, були дуже здивовані, що у Європі речі, які ми робимо у лічені хвилини за допомогою смартфону, вимагають іноді тижнів. Це стосується й отримання документів, і відкриття банківських рахунків, і багато чого іншого. Хоча українці вже звикли до документів у «Дії», розрахунків за допомогою гаджетів та інших бонусів діджиталізації, деякі процедури, що вимагають взаємодії з державою, все ще за інерцією відлякують.
Програма державних грантів дійсно достатньо широка. Так, існує урядовий державний проєкт «єРобота», в межах якого працюють понад десять грантових програм. П'ять з них безпосередньо стосуються агросектору: «Власна справа», «Новий рівень. Агропереробка», «Свій сад», «Своя теплиця». Всі вони можуть стати корисними для власників невеликих бізнесів. Чому агробізнес не використовує цей інструмент достатньою мірою?
На це є декілька причин, жодна з яких не є критичною:
✔️ Не знають про існування програми.
✔️ Вважають процедуру отримання гранту занадто складною.
✔️ Роблять помилки при розрахунках та заповненні документів.
✔️ Не мають чіткого бізнес-плану.
Ситуація іноді доходить до абсурду. Фермер заповнює заявку, в якій припускається незначної помилки, що можна виправити за декілька хвилин. Але не розуміє суть помилки й опускає руки, вважаючи, що шансів на отримання коштів немає.
Для того, щоб автоматизувати та спростити процес отримання гранту, було розроблено проєкт Uteka.Agribusiness. Його головна мета — спростити доступ для фінансування агробізнесу. Ця платформа надає бізнесу зручний інструмент для оформлення заявки та генерування бізнес-плану. Вона допоможе не зробити елементарних помилок, що можуть стати на заваді отриманню коштів і забезпечить зручний контроль над статусом заявки.
Втім варто пам’ятати, що жодна, навіть найсучасніша платформа не зможе зрозуміти бізнес краще за його власника. Вона допоможе лише структурувати та вірно оформити інформацію. Проте, як саме бізнес буде зростати та в якому напрямку, вирішуватиме засновник, і для цього йому необхідно постійно піклуватися про підвищення власної фінансової грамотності.
Перші результати підвищення фінансової грамотності агробізнесу вже є. За офіційними даними, у поточному році кількість отриманих грантів стрімко зростає. Так, якщо станом на:
✔️ 27 квітня було видано 3727 грантів на загальну суму 876 млн грн,
✔️ 6 червня — 5061 грант на загальну суму 1,2 млрд грн.
✔️ Вже за півтора місяця загальна сума зросла ще на 100 мільйонів, а кількість грантів збільшилася майже до 5500.
У порівнянні з 2022 роком кількість виданих грантів зросла більше ніж на 50%. В той самий час, станом на квітень 2023 року, близько 5000 аграрних підприємств залучили кредитні кошти, переважно за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Середній розмір гранту теж змінився за останній квартал та збільшився майже вдвічі, сягнувши показника близько 240 тис. грн. Це говорить про те, що змінився і показник структури користувачів за програмами грантового фінансування та було видано більше грантів на великі суми.
Як бачимо, попри воєнний стан та реальну фізичну небезпеку, українські фермери мають бажання розвивати цей бізнес. Важливо, щоб у складні часи вони мали якомога менше перепон на цьому шляху та могли користуватися зручними й сучасними інструментами для залучення інвестицій.
Антоніна Кутова, співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment, консультантка USAID Agro
Джерело та фото: Agroportal.ua
На щастя, в останні роки Україна просунулася у питанні диджиталізації, навіть порівняно з багатшими та більш розвинутими країнами. З’явився і зручний інструмент, що дозволяє швидко сформувати та подати заявку на грант. Фермеру більше не треба знати юридичні тонкощі — достатньо просто добре розуміти свій бізнес і мати конкретні цілі його розвитку.
Про те, що в Україні дуже розвинутий напрямок цифрових послуг, вперше широко заговорили минулого року. Наші співгромадяни, що вимушені були тимчасово покинути країну, були дуже здивовані, що у Європі речі, які ми робимо у лічені хвилини за допомогою смартфону, вимагають іноді тижнів. Це стосується й отримання документів, і відкриття банківських рахунків, і багато чого іншого. Хоча українці вже звикли до документів у «Дії», розрахунків за допомогою гаджетів та інших бонусів діджиталізації, деякі процедури, що вимагають взаємодії з державою, все ще за інерцією відлякують.
Потенціал, що не використовується
Програма державних грантів дійсно достатньо широка. Так, існує урядовий державний проєкт «єРобота», в межах якого працюють понад десять грантових програм. П'ять з них безпосередньо стосуються агросектору: «Власна справа», «Новий рівень. Агропереробка», «Свій сад», «Своя теплиця». Всі вони можуть стати корисними для власників невеликих бізнесів. Чому агробізнес не використовує цей інструмент достатньою мірою?
На це є декілька причин, жодна з яких не є критичною:
✔️ Не знають про існування програми.
✔️ Вважають процедуру отримання гранту занадто складною.
✔️ Роблять помилки при розрахунках та заповненні документів.
✔️ Не мають чіткого бізнес-плану.
Ситуація іноді доходить до абсурду. Фермер заповнює заявку, в якій припускається незначної помилки, що можна виправити за декілька хвилин. Але не розуміє суть помилки й опускає руки, вважаючи, що шансів на отримання коштів немає.
Агродіджиталізація
Для того, щоб автоматизувати та спростити процес отримання гранту, було розроблено проєкт Uteka.Agribusiness. Його головна мета — спростити доступ для фінансування агробізнесу. Ця платформа надає бізнесу зручний інструмент для оформлення заявки та генерування бізнес-плану. Вона допоможе не зробити елементарних помилок, що можуть стати на заваді отриманню коштів і забезпечить зручний контроль над статусом заявки.
Втім варто пам’ятати, що жодна, навіть найсучасніша платформа не зможе зрозуміти бізнес краще за його власника. Вона допоможе лише структурувати та вірно оформити інформацію. Проте, як саме бізнес буде зростати та в якому напрямку, вирішуватиме засновник, і для цього йому необхідно постійно піклуватися про підвищення власної фінансової грамотності.
Інвестиції зростають
Перші результати підвищення фінансової грамотності агробізнесу вже є. За офіційними даними, у поточному році кількість отриманих грантів стрімко зростає. Так, якщо станом на:
✔️ 27 квітня було видано 3727 грантів на загальну суму 876 млн грн,
✔️ 6 червня — 5061 грант на загальну суму 1,2 млрд грн.
✔️ Вже за півтора місяця загальна сума зросла ще на 100 мільйонів, а кількість грантів збільшилася майже до 5500.
У порівнянні з 2022 роком кількість виданих грантів зросла більше ніж на 50%. В той самий час, станом на квітень 2023 року, близько 5000 аграрних підприємств залучили кредитні кошти, переважно за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Середній розмір гранту теж змінився за останній квартал та збільшився майже вдвічі, сягнувши показника близько 240 тис. грн. Це говорить про те, що змінився і показник структури користувачів за програмами грантового фінансування та було видано більше грантів на великі суми.
Як бачимо, попри воєнний стан та реальну фізичну небезпеку, українські фермери мають бажання розвивати цей бізнес. Важливо, щоб у складні часи вони мали якомога менше перепон на цьому шляху та могли користуватися зручними й сучасними інструментами для залучення інвестицій.
Антоніна Кутова, співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment, консультантка USAID Agro
Джерело та фото: Agroportal.ua
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+EnterТоп категорії
З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі
Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...
Українським аграріям готують до 1 000 000 грн
Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...