Як громада може приймати, обліковувати та видавати гуманітарну допомогу – роз’яснення експертів

Як громада може приймати, обліковувати та видавати гуманітарну допомогу – роз’яснення експертів
13:55, 25 2022
611
0
альтернативный текст
Експерти консультативної робочої групи з питань місцевих бюджетів в умовах воєнного стану, створеної за ініціативи Мінрегіону, надали відповідь на запитання: «Який порядок обліку гуманітарної допомоги, котру отримують виконавчі органи ради, як координаційні центри в територіальній громаді, від міст-побратимів, волонтерів, військової адміністрації для забезпечення потреб та її видачі через комунальні заклади, неприбуткові підприємства вимушеним переселенцям, що прибувають у населені пункти громади, сім’ям, які попали у скрутне становище, громадянам пільгової категорії тощо».
Пише buhgalter

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

В умовах воєнного стану органи державної влади та органи місцевого самоврядування також здійснюють повноваження відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» (далі – постанова № 202) Урядом визначено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб – резидентів та нерезидентів.

Крім того, 7 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 224 "Про затвердження переліку категорій товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги" (далі – постанова № 224) за відповідним Додатком 1 (далі – перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою).

Гуманітарною допомогою визнаються товари, щодо яких у товаро-супровідних та/або перевізних документах міститься відповідний запис про приналежність такого товару до гуманітарної допомоги (Джерело).

Тобто, ОМС – отримувачу слід звертати увагу на те, чи є запис, що товар є гуманітарною допомогою.

Також важливим для розуміння законодавства у цій сфері є те, що постанова № 224 прийнята відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України “Про гуманітарну допомогу” та пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану”.

Тобто, мова йде не про благодійну діяльність і допомогу, а суто про гуманітарну допомогу. А ці поняття не тотожні, що засвідчує, зокрема, наявність двох різних профільних законів.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва, а не видом благодійної допомоги і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" від 05.07.2012 р. № 5073-VI (далі — Закон № 5073 від 05.07.2012 р. № 5073-VI (далі — Закон № 5073). Про це зазначено у статті 1 Закону № 1192 (про гуманітарну допомогу). А в статті 3 Закону № 5073 мова йде лише про цілі та сфери благодійної діяльності, які повинні співпадати при отриманні гуманітарної допомоги і здійснення благодійництва.

Відповідно до статті 1 Закону № 1192 органи місцевого самоврядування визначені отримувачами гуманітарної допомоги. Відповідно ОМС повинні дотримуватись процедури документального оформлення гуманітарної допомоги, ведення відповідного обліку та звітності, передбачених даним законом, у залежності від їх повноважень.

Відповідно до абз.1 Статті 11 Закону № 1192 спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги.

Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги визначені ст.4 Закону № 1192.

Органи місцевого самоврядування базового рівня не відносяться до цих органів.

Відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням (абз.2 ст.11 Закону № 1192).

Отримувач гуманітарної допомоги і набувач гуманітарної допомоги (юридична особа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги (абз.5 ст.11 Закону № 1192).

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики допомоги (абз.4 ст.11 Закону № 1192).

Важливо! В ст.11 Закону № 1192 окремо йде мова й про «облік, статистичну звітність», й про «звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги», й про «бухгалтерський облік та відповідну звітність».

Виходячи з того, про який облік йде мова і хто має його здійснювати (або спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги, або отримувачі, або набувачі), застосовуються відповідні правила, встановлені законодавством щодо ведення гуманітарної допомоги.

Оформлення отримання та передачі гуманітарної допомоги під час реалізації бюджетного процесу


Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - № 280), «органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України».

Таким чином, якщо рада отримує гуманітарну допомогу, яку надалі планується передавати іншим установам та/або фізичним особам, то вона зараховується до складу другої підгрупи другої групи власних надходжень. Водночас застосовується код доходів 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб». Згідно зі ст. 13 БКУ такі надходження можуть спрямовуватися на виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Нагадуємо! У разі отримання гуманітарної допомоги у натуральній формі (товари, роботи, послуги) потрібно скласти і подати до органів Держказначейської служби Довідку про надходження у натуральній формі. Зробити це слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Форму довідки наведено у додатку 25 до Порядку № 938 (Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938 із змінами).

Окрім того, такі надходження не мають постійного характеру та не плануються розпорядниками бюджетних коштів у своїх кошторисах. З огляду на зазначене, у разі фактичного отримання гуманітарної допомоги, необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

Щодо ведення бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги і здійснення контролю


При отриманні гуманітарної допомоги відповідний ОМС є отримувачем гуманітарної допомоги – посередником між донором і набувачем гуманітарної допомоги, але тим не менш в момент її отримання в нього збільшуються активи, які зберігаються певний час, після чого вони спрямовуються набувачу (юридичній або фізичній особі) за цільовим призначенням. В результаті відбувається їх зменшення (тобто, фактичне використання). Відповідно до ст.1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначені заходи є господарською операцією - дією або подією, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерством фінансів України).- абз.4 ст.11 Закону № 1192.

Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 Бюджетного кодексу України (БКУ)

У свою чергу, абз.2 ч.2 статті 56 встановлено наступне: бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України».

Міністерство фінансів України у листі від 27.04.2022 р. № 41020-06-5/8479 нагадало, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Разом з тим, в абз.2 ч.2 ст.4 БКУ встановлено наступне:: якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Таким чином, БКУ є пріоритетним нормативно-правовим актом, положення якого є обов’язковими для виконання бюджетними установами (зокрема, ОМС). Тому ОМС повинні вести бухгалтерський облік і складати відповідну звітність згідно з вимогами БКУ.


Отримання гуманітарної допомоги, потрібно підтверджувати первинними документами ( ст. 9 Закону про бухоблік).

Первинні документи включають такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого склали документ;
- зміст, обсяг, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за проведення і правильність оформлення господарської операції;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у проведенні господарської операції.

Порядок відображення в бухобліку активів, отриманих як гуманітарна допомога, визначено НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи», НП(С)БОДС 123 «Запаси», а також в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації № 11).

Важливим моментом оприбуткування є вартість, за якою гуманітарна допомога буде відображена в бухобліку.

Далі коротко інформація щодо правил, яких слід дотримуватися при веденні бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, яка може бути різноманітною.

Основні засоби


Первісною вартістю основних засобів (далі – ОЗ), отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектору):
- є їхня справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БОДС 121 (п. 7 розд. II цього стандарту);
- може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БОДС 121.

Первісна вартість ОЗ, отриманих від суб’єктів держсектору, відображається так само, як і в разі звичайного отримання, але із зазначенням нарахованої суми зносу (п.8 розд. II НП(С)БОДС 121).

Якщо достовірна інформація про первісну вартість ОЗ відсутня, вона визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Нематеріальні активи


Первісною вартістю об’єкта нематеріальних активів (далі – НА), безплатно отриманого від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектору):
- є його справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, які безпосередньо пов’язані з приведенням НА у стан, придатний для використання за призначенням, та витрат, передбачених п. 6 розд. II Методрекомендацій № 11 (п. 10 розд. II цих Методрекомендацій);
- може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 6 розд. II Методрекомендацій № 11.

Активи, отримані безоплатно як безповоротна допомога, дарунок, приймаються комісією, утвореною наказом керівника суб’єкта держсектору, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерської служби.

Запаси


Первісна вартість запасів, отриманих безоплатно у випадках, передбачених законодавством, від юридичних та фізичних осіб, дорівнює справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II Методрекомендацій № 11 (п. 24 розд. II цих Методрекомендацій).

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II Методрекомендацій № 11.

Запаси, отримані безоплатно від суб’єктів держсектору, відображаються за балансовою вартістю суб’єкта держсектору, що їх передав, але з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II Методрекомендацій № 11.

Контроль


Питання здійснення контролю залишаються актуальними, оскільки відповідно до ст.26 БКУ кожний розпорядник бюджетних коштів повинен забезпечити організацію та здійснення внутрішнього контролю.

Типових (офіційно затверджених або рекомендованих) документів щодо встановлення детальних правил здійснення контролю органами місцевого самоврядування щодо гуманітарної допомоги не існує. Тому з урахуванням конкретної ситуації та метою забезпечення контролю ОМС в межах своїх повноважень слід дотримуватися як мінімум:
- вимог бюджетного та іншого законодавства в частині здійснення контрольних заходів, моніторингу щодо отримання, зберігання, передачі гуманітарної допомоги, ведення обліку та складання звітності, інформування; визначення відповідальних осіб тощо;
- вимог Міністерства соціальної політики як центрального органу виконавчої влади, що визначає політику у цій сфері (на сайті міністерства міститься інформація про питання гуманітарної допомоги, форми звітів про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, які затверджені наказом Міністерства соціальної політики України №539 від 31.07.2020 р);
- Закону України «Про місцеве самоврядування» - в частині оформлення відповідними рішеннями (у встановленому Статутом порядку) питань, пов’язаних з отриманням, збереженням, передачею гуманітарної допомоги, її оформленням, звітністю тощо.

Схематично процес надходження та оформлення гуманітарної допомоги представлено на сайті Кабміну.

Роз’яснення з цього питання також представлені правовою групою Офісу підтримки реформи з децентралізації при Мінрегіоні «Отримання благодійної та гуманітарної допомоги» на порталі «Децентралізація».

Підготувала Олена Чечуліна, експертка Програми USAID DOBRE
Джерело та фото: buhgalter.com.ua
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+Enter



Топ категорії
З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі
Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...
04.12.21
25 695
0
Українським аграріям готують до 1 000 000 грн Українським аграріям готують до 1 000 000 грн
Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...
12.03.21
17 569
0