Нагодувати країну в умовах війни. Як українські аграрії готуються до нового сезону


Нагодувати країну в умовах війни. Як українські аграрії готуються до нового сезону
19:06, 16 2022
876
0

Чи загрожує світу голод через напад Росії на Україну, та чи готові українські фермери забезпечити продовольчу безпеку? Трактористи на Сумщині конфіскують російські танки, агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку на лінії зіткнення, а в окупованому Бердянську фермерів намагаються підкупити "низькими внутрішніми російськими цінами на добрива". Пише epravda

Експортні порти перекриті, ланцюги постачань зірвані, а деякі підприємства через нестачу валюти повертаються до бартеру. Саме такі реалії українського аграрного сектору перед сівбою.

"80% наших земель перебувають у зоні активних бойових дій. Це райони поряд з Маріуполем, Бородянкою, Бишевом, Макаровим. Про сівбу зараз не йдеться. Ми зможемо посіяти лише 10% наших площ", – розповідає директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков.


В Україні зараз складна ситуація з пальним, засобами захисту рослин, насінням, кредитуванням. За словами генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, урожай зерна у 2022 році може скоротитися на 40-50%.

Утім, ситуація контрольована. Уряд концентрується на питанні продовольчої безпеки як на одному з пріоритетних в умовах війни.

Чи загрожує світу голод через напад РФ на Україну, та чи готові українські фермери забезпечити продовольчу безпеку?

Світу загрожує голод


У 2021 році ООН попереджала, що у 2022 році 45 млн людей у 43 країнах потерпатимуть від голоду. Кількість людей в зоні ризику за останні два роки збільшилася на 60%.

Ціни на продовольство перебувають на історичному максимумі. Проблеми почалися ще у 2021 році. Кліматичні катастрофи в Бразилії, США, Канаді, Росії знищили частину врожаю та обмежили пропозицію на світовому ринку.

Крім того, на зерно був великий попит з боку Китаю, який тримає на своїх складах 51% світових запасів пшениці.

Зараз ситуація погіршується через російське вторгнення в Україну. Експорт українського продовольства з морських портів на півдні країни не здійснюється, він можливий лише залізничним транспортом.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, виробникам можна вантажити 250 вагонів на добу. Тобто на продаж можуть іти лише 20 тис тонн зерна на день, а цього недостатньо.

Росія була обкладена санкціями, тому вона обмежує експорт агропродукції для стабілізації цін всередині країни.

У випадку повного закриття експорту з Росії та України світ може втратити до 26% постачання пшениці та 16% кукурудзи. За даними Мінагрополітики, Україна годує 400 млн людей на планеті.


Україна входить до пʼятірки провідних експортерів світу. Вона перша за експортом соняшникової олії та шроту, друга – за експортом ячменю та ріпаку, третя – за житом та сорго. Україна забезпечує майже 10% світових поставок зерна.

Експерти Київської школи економіки кажуть, що від поставок зерна з України залежать понад 400 млн людей у світі.


Зриви постачань з України можуть вдарити по суміжних галузях у Європі.

Business insider писав, що половина імпорту зерна в Іспанії припадала на постачання з українських портів. Запасів корму для тварин у країні залишилося на п’ять тижнів, а знайти іншого постачальника іспанські фермери не можуть.

Іспанія є ключовим виробником кормів у Європі. Якщо постачання з України не відновляться, наслідки відчують усі громадяни ЄС.

Скорочення експорту з України та Росії, а також інші довгострокові проблеми призведуть до зростання світових цін. У Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO) прогнозують подорожчання продовольства на 22%.


Внаслідок цього десятки мільйонів людей недоїдатимуть. Проблеми спіткають, перш за все, бідні країни: Єгипет, Ємен, Ліван, Бангладеш, Мадагаскар, Ефіопію, Лівію.

Через дефіцит ціни можуть зрости ще більше на тлі панічних закупівель окремих країн, які поповнюватимуть запаси.

Стане ще гірше, якщо хвилю протекціонізму підтримають інші виробники продовольства, щоб приборкати інфляцію. Механізми для обмеження експорту вже посилюють Туреччина, Єгипет, Угорщина, Болгарія, Аргентина та Індонезія.

На розширення пропозиції з боку ключових виробників на продовольчому ринку особливо не розраховують. Навпаки – очікується, що через дефіцит добрив та кліматичні зміни у світі падатиме врожайність.

У ЄС планують зменшити внесення добрив на 10-15%, що може знизити врожай. Відновити постачання добрив у 2022 році не вийде, бо РФ штучно тримає високі ціни на газ, а частка блакитного палива в собівартості добрив сягає 70-80%.

Нестача пального


Україна на три чверті залежна від імпорту нафтопродуктів. З 24 лютого постачання пального з ворожих Білорусі та Росії припинилися.

За даними консалтингової групи "А-95", на ці дві країни припадало 43% постачань бензину, 67% дизелю та 51% зрідженої нафти.

Дефіцит на українському ринку призвів до значного зростання вартості пального. За даними одного з агропідприємств, з початку війни ціна на дизель для них зросла на 35-65%.

Проблемою є й фізична відсутність пального на ринку – зараз воно здебільшого йде на потреби військових.

Для забезпечення фермерів уряд пропонує скасувати акциз на пальне та знизити ставку ПДВ з 20% до 7%. Відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді.

Аграрії вважають, що ці заходи допоможуть вирішити проблему високої ціни, однак питання наявності пального вирішить лише масштабне налагодження постачань з інших країн.

"До 1 червня на забезпечення сівби потрібно близько 250 тис тонн дизельного пального, тому це критичне питання", – сказав ЕП заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.


Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд налагоджує нові ланцюги постачання пального і веде перемовини з найбільшими світовими компаніями.

Готовність до сівби


Ще до війни українські аграрії заявляли, що планують зменшити внесення добрив на 8-10% через їх дефіцит на світовому ринку.

Зараз ситуація напружена, але на найбільших підприємствах не критична. В агрохолдингу МХП повідомили, що його підприємства повністю забезпечені добривами для проведення сівби.

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон зазначив, що насінням українські аграрії забезпечені на 70%, добривами – на 80%.

"Селітрою Україна майже повністю себе забезпечує. Наше виробництво КАС та карбаміду перевищує споживання. Проблема існує більше з фосфорними, калійними та комплексними добривами. Україна повністю залежить від імпорту сировини та готових продуктів. Зараз місцеве виробництво не може повністю забезпечити потреби ринку", – сказав ЕП аналітик Barva Invest Костянтин Кінжалов.


Меншим підприємствам значно важче, адже вони мають менший запас міцності.

"Щодо добрив ми готові лише на 50%. Ми замовили шість вагонів з Литви, однак зараз усі постачання через Білорусь зупинилися і ми не можемо їх отримати", – сказав у коментарі ЕП генеральний директор одного з підприємств.


Бракує і засобів захисту рослин. Період їх внесення зазвичай припадає на травень, тому фермери ще мають час отримати їх з країн ЄС. Щоб забезпечити аграріїв, уряд заборонив експорт мінеральних добрив.

Для спрощення роботи на час воєнного стану Кабмін скасував додаткові процедури із сертифікації насіння та дозволив експлуатацію сільгоспмашин без реєстрації.

Щодо забезпечення іншими ресурсами для сівби ситуація теж неоднозначна.

"Аграрії відчувають тотальний дефіцит робочої сили, бо чимало працівників пішли обороняти країну. А в низці регіонів бояться виходити в поля, оскільки тривають бойові дії", – зазначає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.


Деякі підприємства жаліються, що не можуть поставити запчастини для техніки, оскільки страхові компанії відмовляються страхувати вантажівки, які перетинають український кордон.

"Нам йшли специфічні запчастини з Франції до французьких сівалок – поставок немає. Три поливні установки йшли з Італії. Одна в Словаччині, і водій відмовляється їхати", – сказав ЕП директор одного з підприємств.


Через війну багато людей залишили місце роботи. Щоб не посилювати проблему нестачі робочих рук, працюватиме урядова програма "бронювання військовозобов’язаних", за якою не будуть мобілізовувати важливих спеціалістів.

Щоб знати про потреби фермерів, Мінагрополітики запустило опитування й обіцяє спиратися на нього при ухваленні рішень.

Фінансування


Після прибуткового минулого сезону українські фермери були повністю готові до сівби, однак війна зірвала всі плани.

"Аграрії мають запас міцності для проведення сівби в кризовий час. Однак хтось його має в грошах, а хтось – у зерні. Був розрахунок на те, що можна буде продати частину зерна і купити ресурси. Зараз експорт зерна зупинений, тому доступ до грошей обмежений. Однак вже зараз компанії-дистриб’ютори починають потрохи включати такий олдскульний варіант як бартер", – сказав директор Barva Invest Юрій Гаврилюк.


Отже, виникає потреба в кредитуванні. Навесні фермери зазвичай беруть позики під майбутній урожай, однак зараз банки та постачальники відмовляються фінансувати фермерів.

"Банки не видають кредитів. Наприклад, "Райффайзен банк" після десяти днів невидачі грошей згідно з чинним договором надав кошти, але лише після перепідписання угоди до кінця березня.

"Прокредит банк" не перекредитував лінію. Під 100% готові документи і майно, яке в них зараз у заставі, але банк відмовився видавати кошти", – розповів директор одного з підприємств.


Мінагрополітики оцінює загальну потребу в коштах для проведення весняних польових робіт 100 млрд грн.

Щоб частково вирішити проблему, Кабмін ухвалив постанову для фінансової підтримки фермерів із земельним банком до 10 тис га та обігом не більше 20 млн євро на рік.

Цим фермерам компенсують відсоткову ставку за залученими кредитами на період воєнного стану. Максимальна сума позики, на яку поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.

Термін дії кредиту становить шість місяців. Встановлений максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%. Фермерам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувалися.

Від успішної сівби та налагодження логістики залежить доля багатьох країн. Шок на продовольчому ринку може призвести до розкручування інфляції та голоду в деяких частинах світу.

Саме тому всі – від ЄС до Китаю – зацікавлені в закінченні війни та відновленні постачань українського хліба.

Автор: БОГДАН МІРОШНИЧЕНКО
Джерело та фото: epravda
Ctrl
Enter
Знайшли помІІІлку
Виділіть текст на натисність Ctrl+Enter

Топ категорії
З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі З 1 січня українці платитимуть 1500 грн податку за кожен гектар землі
Верховна рада України прийняла закон, який зобов'язує всіх українців — власників земельний паїв, сплачувати мінімальний...
04.12.21
29 531
0
Українським аграріям готують до 1 000 000 грн Українським аграріям готують до 1 000 000 грн
Від 250 тис. грн до 1 млн. грн — така сума штрафів загрожує аграріям за різні формальні порушення, пов’язані зі...
12.03.21
19 067
0