"Вбивці бджіл" повертаються на французькі поля

1 лютого, Франції вийшов декрет, що дозволяє застосування небезпечних бджіл інсектицидів. Під час посівної кампанії 2022 року і виключно протягом 120 днів фермери зможуть використати насіння цукрових буряків, оброблені неонікотиноїдами. Пишеrfi

Пестициди, які називають «вбивцями бджіл», знову можна використовувати під час посівної кампанії. Використання насіння цукрових буряків, оброблених неонікотиноїдами, дозволено указом, опублікованим у вівторок, 1 лютого, у французькому Офіційному віснику.

Частковий мораторій на використання трьох шкідливих бджіл був запроваджений у Європейському союзі ще у 2013 році. У 2018 році три неонікотиноїди були майже повністю заборонені Європейською комісією, а у 2020 році французький уряд запустив національний план досліджень та інновацій PNRI, спрямований на підготовку до остаточної відмови від неонікотиноїдів у 2024 році. План передбачає, що цієї мети можна буде досягти завдяки новим сільськогосподарським технологіям, які за цей час мають бути розроблені та впроваджені.

Проте, випробування нових засобів боротьби зі шкідниками ще не завершено, і наприкінці 2020 року парламент проголосував за тимчасовий відступ від правил. Для допомоги фермерам на поля на рік повернули "вбивць бджіл", інсектициди заборонені з 2018 року. Аналогічні дозволи видали у 2021 році, а тепер і у 2022 році.

Різні технології, які мають замінити небезпечні інсектициди, проходять нині випробування на 500 га експериментальних ферм. З 2022 року до них додадуться 250 га ферм, що діють, де випробування проходитимуть у робочих польових умовах.

Оскільки кінцевою датою позначено 2024 рік, передбачається, що у 2023 році, якщо випробування не буде закінчено, уряд ще раз може видати дозвіл.

«Вбивці бджіл»…

Неонікотиноїди – клас інсектицидів, що діють на центральну нервову систему комах. Ці фітосанітарні засоби мають низьку біорозкладність і стійкий токсичний ефект. Вони знищують на полях навіть тих представників фауни, які не шкодять посівам, наприклад, дощових хробаків, що розпушують ґрунт, а також птахів.

Наукове співтовариство бачить у превентивному використанні неонікотиноїдів головну причину зникнення біологічної різноманітності у Західній Європі. Дослідження, проведені CNRS, INRA та Інститутом дослідження бджіл (Institut de l'abeille ITSAP) та опубліковані в журналі Science of the Total Environment у 2019 році, показали, що залишки інсектицидів, зокрема імідаклоприду, надовго залишаються у нектарі насіння приблизно на 48%. вивчених ділянок. Оцінка ризику для бджіл показала, що 12% ділянок залишалися забрудненими протягом 3 років, і це могло призвести до загибелі половини бджіл і джмелів, що прилітали на них.

Бджолярі звинувачують неонікотиноїди у синдромі руйнування бджолиної сім'ї, коли робітники особи медоносних бджіл назавжди залишають вулики. Декілька наукових досліджень продемонстрували токсичність цих інсектицидів для бджіл та джмелів у лабораторії. Ці спостереження важко підтвердити польовими дослідженнями, що породжує наукові суперечки між екологічними організаціями та фермерами.

… та рятувальники посівів

Фермери та сільськогосподарські підприємства з нетерпінням чекали на новий дозвіл. Найбільше потребували буряководи. За відсутності ефективної заміни для боротьби з вірусом жовтизни буряків галузь зазнавала значних збитків. 2020 року цей клостеровірус знищив третину врожаю коренеплоду. Втрата перевищувала 280 мільйонів євро.

Новий указ дозволяє протягом 120 днів під час посівної кампанії 2022 року використовувати насіння цукрових буряків, оброблені активними речовинами двох неонікотиноїдів — імідахлоприду та тіаметоксаму. При цьому указ обмежує кількість сільськогосподарських культур, які дозволяється садити на оброблених територіях у наступні роки. Мета цього обмеження - знизити вплив залишків цих продуктів на комах-запилювачів.

Відступ від правила не означає, що використання інсектицидів має стати автоматичним та обов'язковим. Фермери самі вирішуватимуть, чи використовувати їм оброблене неонікотиноїдами насіння, чи ні. У 2021 році близько 25% виробників відмовлялися від небезпечних інсектицидів, до того ж дорогих.

Поки що екологічні організації намагаються боротися з поверненням до неонікотиноїдів. У 2020 році 150 представників різних асоціацій, а також політики, насамперед лівого флангу, опублікували в Le Monde заклик не допустити «величезного відступу демократії».

Між захистом навколишнього середовища та економічною необхідністю наукова спільнота шукає нові шляхи. Агроном Жак Капла, автор книги «Змінимо сільське господарство», вважає, що використання неонікотиноїдів спричинене, перш за все, скасуванням у 2017 році квот на цукор та падінням європейських цін. Капла – захисник органічного сільського господарства. Однак він не пропонує повернутися до минулого. «У наш час сільське господарство перебуває у безвиході, — каже він. — Спори зводяться лише до того, чи застосовувати „хімію“ чи ні. Проте проблема набагато глибша, і треба міняти сам філософський підхід до сільського господарства».

Джерело та фото: пресцентр МХП